Дисципліни, за якими передбачено виконання курсової роботи:
- для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальності 051 Економіка ОПП “Економічна кібернетика”, навчальна дисципліна “Економічна діагностика”. Методичні вказівки;
- для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальності 073 Менеджмент ОПП “Управління фінансово-економічною безпекою”, навчальна дисципліна “Організація та управління системою фінансово-економічної безпеки підприємства”. Методичні вказівки.
Курсові роботи та курсові проєкти виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час вивчення відповідних дисциплін, та їх залучення до комплексного вирішення конкретних фахових завдань.
Виконання курсової роботи (проєкту) має здійснюватись за наступною схемою:
– визначення теми та призначення керівника курсової роботи (проєкту);
– складання бібліографії, ознайомлення з інформаційними джерелами за обраною темою;
– розробка плану роботи;
– написання вступу, де слід описати актуальність обраної теми в практичному та теоретичному планах, визначити об’єкт, предмет, мету та завдання курсової роботи (проекту);
– робота над теоретичним розділом плану:
а) збирання інформації за теоретичним розділом плану;
б) написання цього розділу з обов’язковим формулюванням висновку, в якому повинні бути зазначені методологічні та теоретичні основи майбутнього дослідження та(або) розробки;
– вибір методів дослідження та(або) інструментарію розробки;
– написання розділів роботи (проєкту);
– формулювання загальних висновків;
– оформлення матеріалів курсової роботи (проєкту);
– захист роботи (проєкту).
Термін виконання етапів роботи планується керівником, затверджується на аркуші завдання і є обов’язковим до виконання.
Оформлення курсової роботи (проєкту) має відповідати вимогам ДСТУ.
Курсова робота (проєкт) складається з текстової частини (пояснювальної записки), графічної частини та може мати додатки на комп’ютерному носії інформації.
Пояснювальна записка курсової роботи (проєкту) складається зі вступної, основної частин та додатків. Змістовна частина пояснювальної записки визначається завданням на проєтування і залежить від характеру курсової роботи (проєкту), що розроблюється.
Графічна частина курсової роботи (проєкту) має ілюструвати та доповнювати розділи текстової частини курсової роботи (проєкту). Графічні матеріали оформлюються згідно з діючою нормативною документацією та можуть бути виконані у вигляді демонстраційних плакатів, креслеників, схем різних видів і типів на папері чи в електронній формі і подаватися в такому разі за допомогою світлопроекційних та комп’ютерних засобів (у вигляді комп’ютерної презентації). Конкретний перелік обов’язкових графічних матеріалів визначається керівником і вказується в завданні на курсову роботу (проєкт).
На комп’ютерному інформаційному носії можуть подаватися розроблені програмні додатки, їхні демонстраційні версії, первинний програмний код, набори вхідних даних, результати обчислень, тощо.
Захист курсової роботи (проєкту) проводиться перед комісією у складі трьох викладачів кафедри за участю керівника курсової роботи (проєкту). Порядок захисту є таким:
– студент викладає протягом 5-10 хвилин зміст своєї роботи;
– студент відповідає на питання, запропоновані співробітниками кафедри;
– комісія заслуховує відгук керівника;
– студент відповідає на поставлені зауваження.
Результати захисту оцінюються за національною, стобальною шкалою та шкалою оцінювання ЄКТС. Рейтингова оцінка має дві складові: перша характеризує якість пояснювальної записки та графічного матеріалу, а друга – якість захисту (ступінь володіння матеріалом, аргументованість рішень, вміння захищати свою думку тощо).
Курсові роботи (проєкти) зберігаються на кафедрі протягом трьох років, після чого списуються у встановленому порядку.
Структура пояснювальної записки курсової роботи (проєкту) з рекомендованим обсягом її окремих частин (при комп’ютерному наборі) є такою:
– титульний аркуш;
– завдання на курсовий проєкт (роботу);
– реферат;
– зміст;
– перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;
– вступ (1–2 сторінки);
– розділи основної частини (25–40 сторінок);
– висновки (1–2 сторінки);
– перелік посилань (1–2 сторінки);
– додатки (за узгодженням з керівником, не більше 20 сторінок).
Загальний обсяг пояснювальної записки має бути 35–50 сторінок з розрахунку 29–30 рядків на сторінку (не враховуючи верхнє та нижнє поля).